Будівництво великих гідротехнічних споруд, таких як дамби та гідроелектростанції, має значний вплив на навколишнє середовище, змінюючи природні екосистеми та соціально-економічні умови місцевих громад.
У Бразилії, де гідроенергетика забезпечує близько 60% електроенергії, спорудження дамб у басейні Амазонки призвело до затоплення великих площ тропічних лісів, зміни гідрологічного режиму та втрати біорізноманіття.
В Ірані дослідження впливу великих дамб, таких як дамба Готванд, показали, що під час будівництва та експлуатації відбуваються зміни в геофізичних факторах, що впливають на річкову та резервуарну воду, рослинність і тваринний світ, а також на соціальні, економічні та культурні аспекти.
У Китаї проєкт будівництва мегадамби на річці Ярлунг Цангпо в Тибеті викликає занепокоєння щодо потенційного впливу на місцеві екосистеми та геополітичну ситуацію, оскільки річка протікає через Індію та Бангладеш.
Ці приклади підкреслюють необхідність ретельної оцінки екологічних та соціальних наслідків перед реалізацією масштабних гідротехнічних проєктів. Інтеграція екологічних міркувань у планування та управління водними ресурсами є ключовою для забезпечення сталого розвитку та збереження природних екосистем.